Школа не соціальний тягар, а ресурс. Досвід Червоного Променя на Миколаївщині

Справа в самому селі, його жителях і чудовому лідері-ентузіасті - Сергієві Івановичу Чолаку. Відома всім нам приказка «Один у полі не воїн» тут викликає посмішку. А здивування при в'їзді в село поступово змінюється справжнім захопленням.

Скажу відразу - їхала без особливих очікувань, самовпевнено думаючи, що мене вже нічим здивувати після 5 років роботи в проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Планувала подивитися, чим живе населений пункт, благодійний фонд «Еллада», який бере участь у мікрогрантовій програмі проекту «Локальні НГО для розвитку громад», що впроваджується організацією «Нова генерація», і як можна будувати подальшу співпрацю.

Перші роздуми з'явилися перед поїздкою - село є чи не найбільш віддаленим від обласного центру, миколаївські колеги їдуть у нього через Херсон. 29 квітня їдемо. Дороги від траси немає. Ну не так, щоб зовсім, але асфальту там не було ніколи. І тут погляду відкривається село. Чисте, з побіленими бордюрчиками, все в тюльпанах і квітучих деревах. Краса яка! Хтось може сказати, що весна - час вдячний, здатний надати гарний вигляд будь-якій вулиці. Буду сперечатися - не весна причина, а люди! Сумлінно піклуються про ту місцину, де живуть!

Йдемо до місцевої школи - ми запрошені на семінар для директорів шкіл. Нас супроводжує Сергій Іванович. І тут починається найцікавіше.

На території школи - (!) сад з плодових дерев, теплиці з крапельним зрошенням, спортивний тренажерний майданчик, сонячні панелі і вітряк. Все доглянуте, відчуваються турботливі руки і душа господарів. Плодовий сад з груш, вишень, яблунь і черешень - результат виховання дітей - кожен вихованець посадив своє деревце. Хто сам, а хто за допомогою дорослих.

Школа являє собою навчально-виховний комплекс, у якому навчається 67 діток, ще 22 - в дитячому садку. Будівля світла. Любов відчувається в усьому - у нових великих вікнах, затишних класах, навіть у внутрішніх туалетах, нещодавно відремонтованих і з веселими наклейками.
Є в школі ще два «дива» - артезіанська свердловина з маленькою водонапірною баштою і апарат для виготовлення ... кукурудзяних паличок. Всипати у це диво мішок кукурудзяних зерен і - отримаєте, 8 мішків довжелезних паличок, без цукрової пудри, правда, але все одно смачних!

У розмові з'ясовую, що село невелике, всього 550 людей. Це багато чи мало? Складно зібрати всіх разом, але легше поширити будь-яку інформацію, ніж у великих селах. Що й робить Сергій Іванович, який успішно працює директором школи останні 15 років. На запитання: «Чому не йдете у владу, адже односельці підтримали б на посаду голови?» Відповідає: «У мене тут зарплата вище, а «використовувати «можливості» я не вмію».

Щоб розвивати школу, за ініціативи директора створений сільський благодійний фонд «Еллада». Тренажери, сонячні панелі і маленький «вітряк» надав Фонду Корпус Миру в Україні, нові вікна в школі - спільний проект ЄС / ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». За підтримки цього ж проекту був створений сільськогосподарський кооператив, в скарбничці діяльності якого - теплиці зі справжнісіньким крапельним зрошенням і новенький помічник-трактор. Ще один маленький трактор школа отримала від Міжнародного Фонду «Відродження» також у спільному проекті. До речі, така гостра в сільській місцевості проблема водопостачання в цьому селі давно вирішена, і теж - спільними зусиллями мешканців та благодійників! Коли інвестори бачать бажання самих людей щось робити для свого ж блага, тоді і питання пошуку ресурсів вирішується набагато простіше.

Тут дуже прислухаються до думки самих маленьких жителів. Проблема соціальної пасивності жителів сільської місцевості була визначена школярами як найгостріша при тому, що в цьому селі є дійсно активні та ініціативні люди. Метою свого першого маленького проекту, виграного у конкурсі мікрогрантів МО «Нова генерація» діти визначили залучення всіх жителів села до спільних дій на благо своєї громади. Проект передбачає і створення волонтерського клубу, спілкування дітей і літніх людей «Нас вчать - ми допомагаємо», і конкурс палісадників «У мене біля двору найкраще», і проведення акції «Допоможемо сім'єю дитячому садочку» та багато-багато інших цікавих акцій.

Діти с.Червоний Промінь з найменшого віку виховуються з любов'ю до своєї землі, вчаться самі вирощувати саджанці дерев, квіти. Плоди їхньої праці кожен з нас, учасників цієї зустрічі, забрав із собою - скоро і під моїм вікном будуть красуватися нарциси.

У відповідь на мій захват Сергій Іванович сміється: «У нас проблема, як у старій українській приказці – «Вміла мати готувати – та НЕ вміла подавати». І можу, і не можу з цим погодитися. «Подавати» вміють на «відмінно» - в це гостинне село хочеться приїжджати знову і знову. У той же час, як мало людей знають про ці успіхи. І бачать приклади ось таких маленьких сіл з активними жителями, які живуть з розумінням того, що ніхто не зробить їх життя кращим, крім них самих.
Думаю, не востаннє пишу і про село, і про школу, і про Сергія Івановича Чолака. Їдемо, залишаючи в душі найдобріші емоції та відчуття. Обов'язково приїдемо туди ще. Може, хтось зі мною?

Проект громадської організації «Еллада» підтриманий в межах грантової програми проекту «Локальні НГО для розвитку громад» в Миколаївській та Херсонській областях», який реалізується МО «Нова генерація» за фінансової підтримки Національного Фонду в підтримку демократії (США).