Чим громадським організаціям корисний досвід Вінниці?

Хаб, який об’єднав громадський сектор

Хаб «Місто змістів» розташований в приміщенні, що знаходиться на балансі КП «Інститут розвитку міст». У 2014 році 6 громадських організацій, які мали довіру міської влади, виступили ініціаторами створення у Вінниці громадського простору. У 2016 році у місті відбувся Форум ГО, на якому учасники обговорювали концепцію майбутнього хабу. З’ясувалось, що більшість громадських організацій потребує місця саме для проведення заходів. Міська влада виділила приміщення колишнього маєтку 1901-го року, більше 2 млн гривень на його ремонт та більше мільйона гривень на закупівлю обладнання, меблів. Представники громадськості долучились до розробки проектно-кошторисної документації.

Ремонт у хабі тривав рік, перший захід відбувся в 2018 році. За підтримки проєкту ПРОМІС була розроблена стратегія розвитку, концепція роботи хабу, логотип та брендбук. Незважаючи на те, що хаб знаходиться на балансі комунального підприємства, відповідальність за його діяльність несуть громадські організації. «Інститут розвитку міст» взяв на себе роль своєрідного модератора цього проєкту.

«Це не просто простір, це приміщення, яке захотіли громадські організації, для того щоб разом розвивати місто, спільно вирішувати проблеми», − наголошує начальниця відділу розвитку громадянського суспільства «Інституту розвитку міста» Валентина Ткачук. На сьогодні це – єдиний хаб, створений на основі синергії громадськості та місцевої влади. Кошти на утримання хабу до цього часу виділяє міська влада.

Згодом, влітку 2018 року, 29 громадських організацій об’єднались у громадську спілку (без статусу юридичної особи). Раз на рік мережа ГО розширюється. Нині до складу спілки входять 43 ГО, дев’ять із них є учасниками Координаційної ради. Громадські організації реалізують проєкти, які тісно пов’язані з Концепцією інтегрованого розвитку та Стратегією розвитку самої спілки.

«Важливо, щоб організації, які входять до нашої мережі, дотримувались єдиної політики поведінки та мали якісь точки дотику. Наразі вони мають взяти на себе більше відповідальності за функціонування хабу», − каже голова спілки «Мережа ОГС «Місто змістів» Олена Данілова.

Події у хабі проводять безкоштовно. Заявки на проведення заходів надходять через Google-форму, розглядаються упродовж 3 днів. Якщо тема події не суперечить стратегії хабу та його внутрішнім правилам, організатори отримують дозвіл. За останні два роки у хабі «Місто змістів» проведено 850 активностей. В тому числі представники міської влади організовують тут громадські слухання, засідання конкурсних комісій. Загалом 33% заходів у 2019 році відбувались за участі міської влади.

Також ми побували в офісі Вінницької обласної правозахисної організації Джерело надії, яка є частиною Всеукраїнської мережі хабів ПРООН. ГО сприяє створенню приватних підприємств внутрішньо переміщеними особами. Крім того, організовує просвітницькі заходи для молоді, підтримує інші громадські організації, молодіжні ініціативи, проводить системну роботу з попередження торгівлі людьми, домашнього насильства.

Ще одна громадська організація − «Гармонія», яка розміщується в приміщенні комунального підприємства, допомагає людям із особливими потребами. Сьогодні КП обслуговує в інклюзивному центрі приблизно 120 клієнтів (8-35 років). Крім того, ГО «Гармонія» активно працює над покращенням доступності в місті, долучається до вирішення соціальних проблем.

Не менш корисним для нас став досвід Центру Поділля-Соціум. Ця громадська організація зосереджена на неформальній освіті дорослих та молоді. Також ГО розробила проект комплексної програми «Громада, комфортна для людей похилого віку». Зараз документ проходить громадське обговорення, розміщений на сайті Вінницької міськради.

«Квадрат»  − місце зустрічі розумної молоді

Наш другий день у Вінниці розпочався з візиту до Вінницького обласного молодіжного центру «Квадрат».

Ідея створення центру виникла у працівниці молодіжного департаменту ОДА ще в 2016 році. Комунальне приміщення, яке підібрали для центру, було в дуже занедбаному стані, захаращене сміттям. Місцева молодь, об’єднавшись, привела його до ладу, почала самостійно проводити тут заходи – щоб довести владі, що центр потрібен.

У результаті громада отримала 10 млн грн від ДФРР, ще півтора мільйона гривень виділила обласна влада, мільйон гривень вдалось залучити, вигравши конкурс громадських ініціатив м. Вінниця. Відкрився молодіжний простір наприкінці 2018 року.

Сьогодні «Квадрат» зосереджений на 3 напрямках роботи: наукові дослідження (робототехніка, 3D-моделювання), лабораторія, неформальна освіта. Також тут запустили кілька окремих курсів: для дитячих та молодіжних ГО, з журналістики. Цього року стартують бізнес-курс, тренінги з профорієнтації для учнів 8-9 класів. Крім того, у центрі проводять свої заходи різні департаменти ОДА. Всі активності, які відбуваються в центрі (а це – по 2-3 на день), є безкоштовними, їх можуть відвідувати як діти, так і дорослі. Утримує заклад Вінницька обласна рада, на цей рік бюджет «Квадрату» складає більше 4 млн грн.

Центр має кілька приміщень, найбільше займає івент-зала на 120 місць із кухнею та необхідною технікою, пристосована для людей з особливими потребами. Окремі приміщення обладнані під робочі місця та навчальні кабінети, студію звукозапису. В «Квадрат» може прийти будь-хто, щоб попрацювати за ноутбуком чи відпочити.

«Також молодіжний центр співпрацює з об’єднаними громадами області: допомагає розвивати волонтерський рух, молодіжні ради», – розповідає в.о. директора Олена Гуменна.

А ще ми мали можливість більше дізнатись про діяльність ГО «ВІСЬ», яка спеціалізується на захисті прав людей в усіх сферах суспільного життя, підтримці гендерної  рівності та жіночого лідерства.

Корисним для нас виявився бізнесовий підхід ГО «Подільська Агенція Регіонального Розвитку». Громадська організація отримала від держави 3 млн грн на закупівлю обладнання для виготовлення сувенірної продукції, іграшок із дерева. А незабаром планує запустити цех по переробці фруктів та ягід.

Своїм досвідом співпраці з підприємцями поділились і активісти Фонду громади «Подільська громада». Організація щороку влаштовує аукціон проєктів: відбираються 5 кращих ідей, які представники ГО презентують перед представниками бізнесу. Краща ідея отримує фінансування та підтримку амбасадора.

Як у Вінниці розробляли концепцію розвитку

На третій день ми дізнались про те, як створювалась Концепція інтегрованого розвитку м. Вінниця. Методику розробки концепції запозичили з європейських країн, де вона застосовується більше 20 років. На першій фазі, яка стартувала в 2016 році, були обрані 6 міст України.

Залучені експерти з Німеччини та Швейцарії працювали над документом більше 2,5 років. За містом була закріплена менторка з Німеччини, яка допомагала організувати весь процес. Утворили 11 робочих груп, до яких ввійшли мешканці міста. Вони провели аналіз, результати якого презентували під час двох великих форумів.

Далі менторство взяла на себе місцева активістка. За її ініціативи утворили нові робочі групи виключно з представників міської ради, засідання яких регулярно відвідував міський голова. Залучали до процесу й представників місцевого бізнесу. На підсумковому форумі був презентований проєкт Концепції інтегрованого розвитку. Документ розмістили на сайті, щоб мешканці міста могли з ним ознайомитись.

«Це документ не окремої людини, а всіх мешканців міста. Тому було важливо залучити максимальну кількість містян, об’єднати зусилля усіх департаментів та управлінь міської ради», − наголошує Назар Коваленко, працівник відділу інтегрованого розвитку КП «Інститут розвитку міст».

У лютому 2019 року документ затвердили на сесії міської ради. Наразі діяльність усіх структур співвідноситься з положеннями, що прописані в Концепції. Водночас це дуже гнучкий документ, в який можна вносити зміни та доповнення, адаптувати до потреб громади. Концепція містить 5 візій та спирається на інтегрований розвиток міста, тобто активізацію та поєднання всіх ресурсів Вінниці задля досягнення поставлених цілей.

Та аби документ сприяв трансформації міста, мають бути носії його положень, зокрема молодь. Важливо сформувати для неї середовище, де б вона могла розвиватись та мала бажання залишитись. Тож однією з візій Концепції є створення комфортних умов для усіх мешканців. Значну роль в цьому процесі відіграють інститути громадянського суспільства, які здатні підсилити роботу влади.

Ознайомча поїздка відбулась в рамках проекту «Зміцнення громадської довіри (UCBI II)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).